Альтернативні маршрути для нафти й газу Близького Сходу через потенційні перебої в Ормузькій протоці

Reuters повідомляє, що Міжнародна енергетична агенція (МЕА) назвала це найбільшим розривом пропозиції в історії, більшим за нафтові шоки 1970-х років та втрату російського газопроводу після вторгнення Москви в Україну разом.[1]За словами Reuters, східно-західний трубопровід Саудівської Аравії довжиною 1200 км може транспортувати до 7 мільйонів барелів на день (барелів/день) сирої нафти до червономорського порту Янбу з ефективним експортом, що становить близько 4,5 мільйона барелів/день[1]. Reuters додає, що маршрут Баб-ель-Мандеб південніше від Янбу несе ризики безпеки від хуцитів Ємену[2]. Reuters повідомляє, що керований ADNOC ОАЕ трубопровід сирої нафти Абу-Дабі до Фуджайри має пропускну здатність близько 1,5–1,8 мільйона барелів/день[1]. Агенція заявляє, що навантаження нафти у Фуджайрі, однак, постраждали від дронів з початку іранської війни в кінці лютого.[1]Reuters говорить, що 17 березня Ірак почав прокачувати 170 000 барелів/день з планами досягти 250 000 барелів/день[1] через свій північний маршрут від Киркука до Джейхана в Туреччині. Reuters також повідомляє, що запропонований трубопровід від Басри до Акаби залишається заблокований витратами, проблемами безпеки та політичними перешкодами.[2]Reuters описує канал навколо Ормузу як "чисто концептуальний"[2] і говорить, що він міг би коштувати сотні мільярдів доларів.[2]За більш свіжими цифрами, МЕА говорить, що експорт персидської нафти зріс до 13,9 мільйона барелів на день у вересні, досягнувши понад 75% довоєнних рівнів[3], завдяки передачам корабель-корабель і альтернативним маршрутам.