[Verse 1] На аркуші пласкому, два вимiри, сітка живих клітин, Кожен нейрон тягне нить до сусідніх — то дружба, то тин. Ядро зв’язків — мов капелюх мексиканський, крислатий убір: Хто близько — тому силу додай, хто далі — тому лиш гальмо й присмерк. Або чисто гальмівне кільце, без жодного плюса в рядку, Збудження ти не додаси — лиш стримуй сусідню зірку. Активність сама собі лад наведе, без вказівки збоку, Шестикутний взір проступає — Фус і Тюрецкі, двотисячний шостий, глибоко. Макнотон тому ж рік кивнув — патерн гексагону не випадковість, Це масштаб простору, вписаний у клітинну мову. [Chorus] Капелюх мексиканський — ближнім тепло, дальнім холод, Гальмівне кільце тримає форму, наче цупкий гвинт і болт. Шестикутник сам зійшовся, геометрія без ліку, Атрактор безперервний — пам’ять місця, що тече крізь віку. [Verse 2] Бурак і Фіте, двотисячний дев'ятий, по тій же межі, Ваги зсунуті асиметрично — вектор швидкості в залежі. Клітина тягне активність вперед, куди тіло саме рушить, Сотні метрів інтегрує шлях, жодний крок не змусить схибити. Межі періодичні — тор без шва, краю тут нема, Вийдеш зі сходу — увійдеш з заходу, це не пітьма, це рахунок сама. Коефіцієнт зсуву, gain, керує тим, як сильно хвиля біжить, Зависокий — дрейф і хаос, занизький — карта застигне, мов лід на ніч. [Chorus] Капелюх мексиканський — ближнім тепло, дальнім холод, Гальмівне кільце тримає форму, наче цупкий гвинт і болт. Шестикутник сам зійшовся, геометрія без ліку, Атрактор безперервний — пам’ять місця, що тече крізь віку. [Verse 3] Гуанелла, двотисячний сьомий, тор закручений — twisted, Мала мережа вдягає гекс-симетрію, мов плащ непомітний. З’єднання зсунуті по діагоналі, мережа мов стрічка стиснута, А результат — той самий шестикутник, лиш плата мозку зекономлена. Кові, тринадцятий рік, зіркасті клітини не тиснуть прямо, Лиш через інтернейрон — посередника, гальмівну раму. Чисто гальмівна версія теж малює ту саму стільникову тканину, Збудження тут не вимога, досить стриму — і форма лине. [Bridge] Ширина ядра — то радіус дружби й контролю, Сила гальмування — вузол, що тримає поле. Gain швидкості, рівень шуму — серпанок, що тремтить, як туман на зорі, Розмір мережі — рамка, де живе гексагон угорі. П’ять важелів — масштаб, стабільність, дрейф у координатах, Крути один — усе пливе, мов хвиля в акваторіях. [Chorus] Капелюх мексиканський — ближнім тепло, дальнім холод, Гальмівне кільце тримає форму, наче цупкий гвинт і болт. Шестикутник сам зійшовся, геометрія без ліку, Атрактор безперервний — пам’ять місця, що тече крізь віку. [Outro] Сітка, тор і гекс-узор — три кроки до простору в мізку, Запам’ятай ядро, швидкість, шум — і карту носиш зблизька.
← Модель осциляторної інтерференції | Тороїдальна топологія популяції →